І ХЛІБ, І ВИДОВИЩЕ

Рік

2019

Найголовніше

Ми з нуля створили нову страву для Казахстану та інших країн Середньої Азії — продукт, його позиціонування, назву та упаковку.
Але це довга розповідь.
Сідайте зручніше і… Про все по порядку.

Жителі Середньої Азії люблять поїсти. «А хто не любить», — скажете ви. Але азіати люблять ще більше, ніж ті, хто люблять понад усе. І для цієї любові вони мають генетичні підстави і, скажемо так, історичну схильність.
Річ у тому, що в прадавні часи, коли відстань вимірювали не кілометрами, а днями, предки сьогоднішніх казахстанців вели кочовий спосіб життя. Їсти їм доводилось рідко — під час стоянок та нечастих привалів. Тому їсти потрібно було багато та ситно. «На привалі — їж досхочу», — говорили бабусі своїм онукам-батирам. Адже хто знає, через скільки днів ще вдасться присісти та з’їсти смачний обід.

Мисливці та кочівники завжди вважали, що їжа без м’яса — це не їжа, а м’ясо без локшини — це навіть на бутерброд не тягне.
У той час, коли у Європах і цих ваших Америках хазяйнує тренд здорового харчування, і, якщо ви будете прогулюватись з «батоном хліба» в руці, вас можуть заарештувати, у сучасній Азії та в Казахстані, зокрема, немає бар’єрів для вживання локшини швидкого приготування щодня.
В Азії своє розуміння здорової їжі: якщо порція «здорова», то їжа в ній — здорова.

Позиціонування

Ми ретельно вивчили ринок локшини швидкого приготування у Середній Азії. За такого різноманіття запропонованих у супермаркетах брендів, здавалося б, навіть комар не зможе встромити свого носа між упаковками, що так щільно стоять на полицях — тут і бренди-мастодонти із близького зарубіжжя, і китайські, і корейські, і японські, і яскраві-слиновиділяючі, і гострі-очіріжучі.
Нам необхідно було розробити таке позиціонування, яке широкими батирськими плечима розштовхає всіх навкруги та посяде почесне місце за столом кожної азіатської родини.
Після кількох місяців інтерв’ю, досліджень і застіль нас осяяло: серед усіх спагеті, равіолей та пельменів на обід — наша локшина — найситніша страва у світі. Для повноти картини залишалося трохи допрацювати сам продукт.

Продукт

Для того, щоб позиціонування не було голослівним, у тісній співпраці з клієнтом ми підготували рекомендації щодо рецептури та складу продукту: ступінь помелу борошна для тіста, ширина локшини, склад бульйону з попередньою обробкою для насиченого смаку. Одним словом, підрядчику з R&D доведеться поламати голову над тим, як слідувати всім нашим рекомендаціям.

Назва

Ми поставили перед собою нездійсненне завдання: придумати таку назву, яка з полиці буде кричати про позиціонування та суть продукту — ситість і смак. Ми розробили, мабуть, з десяток назв, що підходили, але в наших серцях усім пунктам вимог та обмежень найточніше відповідала — одна.
Siem Sam — по-азіатськи фонетична та по-слов’янськи жадібно-голодна. Вже потім ми зрозуміли, наскільки вона успішна, оскільки говорить не тільки про розмір порції, але й про смак самої страви, якою ділитися бажання не виникає.

Дизайн

Методично та зосереджено, немов монахи, що викладають мандалу, ми створили детальні ілюстрації божеств локшини, що оберігають чисті землі будд та величезні порції. Міфічні створіння — парнокопиті рогаті та крилаті — уособлюють смак основної страви — яловичину, курку, а також різноманітність приправ до локшини.
На кожній упаковці ми написали легенду, засновану на реальних подіях.
Старці розповідають, що, коли дракони вирішили залишити Землю, вони спустилися до людей та подарували їм священні страви. Ці — ситна локшина та ароматний бульйон — зроблять вас непереможними»: сказали дракони та вирушили до Володаря Небес.
Сильний розділив порцію на цілу армію.
Добрий — подарував богам.
А мудрий — все з’їв сам.

Siem Sam — спробуй подолай!